logonew2

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ

УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ІСЛАМОЗНАВСТВА

Іслам і політика11 грудня, 13:00 - 15 років науково-дослідницької діяльності Громадської організації “Український центр ісламознавства”
Організатор: ГО “Український центр ісламознавства”.

Учасники: Олександр Аулін - президент ГО “Український центр ісламознавства”; Рустем Жангожа – віцепрезидент ГО “Український центр ісламознавства”; Деніс Брильов - директор ГО “Центр академічного ісламознавства”; Олег Ярош - завідувач сектором східної філософії Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України.

Детальніше...

IMG 20191204 WA0005

14-16 листопада в іранський столиці проходив 33-й міжнародний конгрес мусульманської єдності на тему», організований Всесвітнім форумом зі зближення думки ісламських шкіл (WFPIST). У роботі конгресу взяли участь 500 релігійних діячів та вчених із 93 країн. Україну на конгресі представляли голова Всеукраїнського татарського культурного центру (ВТКЦ) "Туган тел" Хуснутдінов К.М. і президент громадської організації «Український центр ісламознавства» Аулін О.А. Під час спілкування після повернення в Київ з’ясувалося, що більшість наших співгромадян не тільки не мають уявлення про діяльність WFPIST, але й знаходяться у полоні застарілих стереотипів щодо самої Ісламської Республіки Іран. Тому члени української делегації вирішили не тільки поділитися враженнями від поїздки, але й висвітлити основні моменти сучасного життя в Ірані та розвитку українсько-іранських відносин.

Іран визнав незалежність України 25 грудня 1991 р. З цього моменту динамічно розпочалася плідна співпраця в політико-дипломатичній, економічній, гуманітарно-культурній та інших сферах. Початком цього процесу став офіційний візит міністра закордонних справ Ірану А.Велаяті у 1992 р. в Україну й підписання Протоколу про встановлення дипломатичних відносин між державами. У січні та жовтні того ж року розпочали свою діяльність дипломатичні місії двох країн в Україні та Ірані. З того часу між Україною та Іраном підтримується активний діалог на рівні зовнішньополітичних та інших відомств обох країн.

У лютому 2014, 2016 та 2017 рр. у ФРН у рамках Мюнхенської безпекової конференції, а також на 69-й сесії ГА ООН відбулися зустрічі очільників міністерств закордонних справ П.Клімкіна та М.Дж.Заріфа. Візити до Ірану урядової делегації України на чолі з Віце-прем'єр-міністром – Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Г.Г.Зубком для участі у 5-му засіданні міжурядової українсько-іранської комісії з торговельно-економічного співробітництва в 2016 р.; Міністра енергетики і вугільної промисловості України І.С.Насалика у 2016 р.; делегації України на чолі з Першим Віце-прем’єр-міністром України – Міністром економічного розвитку і торгівлі України С.І.Кубівим з нагоди церемонії інаугурації Президента Ірану у 2017 р.; візит в Україну Голови Комісії з питань національної безпеки та зовнішньої політики Меджлісу ІРІ А.Боруджерді 13-17 листопада 2017 р. тощо.

Двостороннє торговельно-економічне співробітництво між Україною та Іраном найбільш активно здійснюється у таких секторах промисловості, як сільське господарство, машинобудування, металургія, паливно-енергетична сфера, а також транспорт. Найбільші проекти в Ірані здійснювали такі українські компані як: АНТК "Антонов", ВАТ "Мотор-Січ", ДП НВКГ "Зоря-Машпроект", ВАТ "Азовмаш", "Крюківський вагонобудівний завод" тощо. За даними Державної служби статистики України за 9 місяців 2019 р. український експорт в ІРІ склав 145946,4 тис. дол. США, імпорт - 30517,0 тис. дол. США, позитивне сальдо - 115429,5. За результатами 2018 р. експорт українських виробників в Іран склав 433092,6 тис. дол. США. Для порівняння, в минулому році близький показник був у торгівлі з Казахстаном - 376521,0 тис. дол. США. При цьому якщо з ІРІ торгівельне сальдо традиційно було позитивним і рівнялося 379237,8 тис. дол. США, то з Казахстаном негативним - 83434,2 тис. дол. США.

Україна та Іран активно співпрацюють у гуманітарній сфері. Протягом останніх років активно розвивалося співробітництво між двома країнами в галузі освіти, засобів масової інформації, спорту, музичного мистецтва тощо. Сьогодні в Україні навчається біля 2000 іранських студентів. Триває співпраця між обома країнами у галузі музичного та театрального мистецтва. У рамках обміну між ВНЗ відбуваються візити до Ірану викладачів Національної музичної академії України імені. П.І.Чайковського і Київського інституту музики ім. Р.Глієра.

У лютому 2019 р. у своїй промові щодо 40-річчя революції в Ірані Надзвичайний та Повноважний Посол Ісламської Республіки Іран Манучехр Мораді, ще раз підкреслив, що Іран підтримує територіальну цілісність України на основі міжнародного права. У свою чергу, зі слів його колеги – Посла України в ІРІ Сергія Бурдиляка, в самому Ірані не тільки українські дипломати, але й іранська сторона теж відчуває тиск з боку Росії, яка вимагає, щоб меджліс Ірану визнав анексію Криму. "Але Іран цього не зробив! От уявіть собі: з одного боку величезна російське посольство, купа представництв компаній, неймовірна кількість співробітників російських спецслужб - просто крок не можна зробити, щоб за тобою хтось не дотримувався, а з іншого - наше невелике посольство. І не можуть росіяни на сьогоднішній день добитися від меджлісу визнання Криму територією Росії ", - зазначив посол.

Однією з важливих подій цього року став 33-й міжнародний конгрес мусульманської єдності на тему «Єдність умми в захисті мечеті Аль-Акса», який був організований Всесвітнім форумом зі зближення думки ісламських шкіл (WFPIST) і проходив с14-16 листопада в іранській столиці. У роботі конгресу взяли участь 500 релігійних діячів та вчених із 93 країн. WFPIST був створений в жовтні 1990 року за наказом аятоли Сеїда Алі Хаменеї в Тегерані для примирення між різними ісламськими школами та філіями. Діяльність форуму спрямована на підтримку взаєморозуміння як в середині країни, так і за її кордонами - між представниками умми в цілому. У цьому контексті звертає на себе увагу спрямованість ініціатив, що походять із Тегерану. Як релігійні, так і політичні вони мають діалоговий характер. Тобто представникам різних країн і народів пропонується загальний алгоритм вирішення питань – їх обговорення й находження загальних основ для співпраці. Характерною в цьому сенсі стала діяльність п’ятого президента ІРІ – Мохаммада Хатамі зі створення умов для реалізації запропонованої ним концепції «діалогу цивілізацій». Іранський президент протиставляв її агресивному концепту наближеного до керівництва США політолога Самуеля Гантінгтона, який вважав, що ХХІ століття стане полем «Зіткнення цивілізацій» між мусульманами та християнами. Час розставив все на свої місця. І сьогодні більшість тверезомислячих людей підтримують саме шлях діалогу.

Основною метою 33-й міжнародного конгресу мусульманської єдності стала демонстрація єдності представників різних течій ісламу у протидії політиці США з підтримки позиції Ізраїлю та Саудівської Аравії у питаннях відповідно палестинського та йєменського врегулювання. Слід зазначити, що в Ірані приділяється значна увага подібним питанням. Про це навіть свідчить міська топоніміка. Наприклад, в Тегерані є площа Палестини. Під час роботи конгресу відбулися зустрічі з вищім керівництвом Ірану, президентом Хассаном Рухані та рахбаром (релігійно-політичним лідером країни) аятолою Алі Хаменеї. У готельних конференц-залах працювали різні секції, на кшталт Friday Prayers Imams of the Muslim World Meeting. Керівники країни висловили власну позицію щодо світових подій, ролі в них Ірану, Ізраїлю та західних держав на чолі зі США. Ними були окреслені не тільки проблеми, що існують, але й показані шляхи їх вирішення. Поза офіційною частиною заходів представники різних країн отримали чудову нагоду поспілкуватися один з одним і обмінятися досвідом розв’язання важливих проблем. Для цього організаторами були створені все необхідні умови.

На враження від перебування в Ірані вплинули події навколо народних хвилювань, що виникли після подорожчання цін на бензин. До подорожчання його вартість складала 0,8 евроцента (біля 2,11 грн.). Після – 0,12 евроцентів (біля 3,16 грн.) за 1 л. Така ціна вважається пільговою й стосується обмеженого обсягу для споживання - 60 л. на місяць. Вихід за ліміт автоматично підвищує ціну ще на 50 % - до 6,32 грн. за 1 л. Якщо взяти до уваги, що середня зарплата іранців дорівнює українській (біля 400 дол. США на місяць), реакцію на таке підвищення можна оцінювати по-різному. Також слід зазначити, що у виступах вищого керівництва країни з цього приводу роз’яснювалося, що отримані в такий спосіб додаткові гроші підуть на підтримку малозабезпечених. А саме підвищення цін не повинно було відбитися на роботі таксі, швидкої медичної допомоги та інших міських служб. У наслідок хвилювань у Тегерані 16 листопада виникли певні труднощі з пересуванням по місту. Проте вже наступного дня мало що про них нагадувало. Оцінюючи загальну ситуацію в Ірані не слід забувати, що країни вже кілька десятиліть живе й працює під західними економічними санкціями.

Прагматика, взаємна вигода і взаємна повага:
основні тренди українсько-казахстанських відносин

О. Аулін

427b68f25750677c42baf5bfcc7f1a7c6 вересня 2019 року в Києві Посол Казахстану в Україні Самат Ордабай провів брифінг для представників експертного, наукового співтовариства і ЗМІ, присвячений Посланню Президента Касим-Жомарт Токаєва «Конструктивний суспільний діалог - основа стабільності і процвітання Казахстану». Глава дипломатичної місії особливо підкреслив, що лейтмотивом Послання є продовження реалізації курсу Єлбаси - Першого Президента Республіки Казахстан щодо подальшого підвищення життєвого добробуту казахстанського народу, збереження єдності нації і стабільності в країні. У своєму виступі посол також неодноразово звертав увагу на схожість ситуації в нинішньому Казахстані і Україні.

Детальніше...

Оцінки мусульманських ЗМІ президентських виборів в Україні

О. Аулін

1809391 ap zel01 ffСтаном на травень 2019 року загальна кількість українських мусульман (включаючи тимчасово окуповані території) за різними оцінками складає від 500000 до 1200000 осіб. При цьому не варто відкидати той факт, що українські прихильники ісламу є частиною півтора мільярдної світової мусульманської спільноти (умми). Крім демографічного сучасна умма має значний культурний та економічний потенціал. Як зазначає з цього приводу З. Бжезинський, сьогодні на мусульманські країни припадає «68% розвіданих світових запасів нафти й 41% - природного газу». Мусульманський чинник завдає значного впливу на соціально-політичну ситуацію в Західній і Східній Європі, а також США. У даному контексті йдеться не тільки про енергоносії та багатомільйонну еміграцію, але й про потужний вплив ісламської релігії, який все частіше виходить за межі мусульманських об’єднань. Тому ставлення мусульман до новообраного президента України може мати велике значення для майбутнього нашій державі.

Детальніше...

46757655 10156988672894703 2377210238798397440 nОлександр Аулін, президент ГО "Український центр ісламознавства", виступив на VI з'їзді мусульман України

детальніше

Громадська Організація "Український центр ісламознавства". | Copyright ©2016-2020
Создание и продвижение сайта Разработка и создание сайта - Сайт ЦентрSite Center